Україна може і повинна зіграти амбітну роль у новій політиці  розширення Євросоюзу. Якою буде ця роль – залежить від нас самих!

157 Views

Із наданням статусу кандидата Україна перейшла від політики сусідства до політики розширення, а це означає, що від 23 червня, всі відносини з Євросоюзом будуються на рівні «потенційний партнер», «потенційний новий член» європейської спільноти.

На цьому, під час ефіру на «5 каналі», наголосила Марія Голуб, експертка з двосторонніх відносин між Україною та ЄС Мережі захисту національних інтересів «АНТС», представниця Міжнародного Центру Перемоги України.

«Відповідно, для Європейського Союзу важлива довіра. Бо саме на ній базуються відносини з потенційними партнерами, потенційними країнами-членами ЄС. Від української сторони були чіткі запевнення, що ми серйозно ставимося до всіх рекомендацій Європейської комісії. Нагадаю, чотири із семи рекомендацій стосувалися саме антикорупційної реформи і реформи верховенства права. Тому європейська сторона чекає конкретних і дуже змістовних кроків від України, щоб демонструвати прогрес. Оскільки під ці сім пунктів підв’язана вся наша подальша динаміка руху до повноправного членства в ЄС, то було б добре, щоб Україна зберегла позитивну динаміку, яку ми показували перед наданням статусу кандидата і дуже чітко демонструвала прогрес у виконанні всіх 7 пунктів, які Європейська Комісія визначила. Нагадаю, мова йде про сім блоків реформ:

  • реформа Конституційного суду;
  • продовження судової реформи;
  • антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
  • боротьба з відмиванням коштів;
  • втілення антиолігархічного закону;
  • узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
  • зміна законодавства про нацменшини.

Вони є стартовими для нашого діалогу про членство. Також ці пункти дуже важливі для нас самих, для нашої перемоги, і в тому числі,  вони є дуже важливими в контексті діалогу вже про поствоєнну відбудову», – сказала вона.

Голуб підкреслила: і верховенство права, і боротьба з корупцією, і гарна моніторингова система важливі для того, щоб продемонструвати здатність України оперувати великими коштами, які підуть на її відновлення, і що наша держава буде безпечним місцем для інвестицій, які теж займатимуть велику частину в контексті відновлення.

«Ми дійсно чекаємо конкретних кроків від української сторони не тільки по призначенню керівника  Спеціальної Антикорупційної Прокуратури, а  і, власне, по виконанню всіх семи пунктів. Тут має бути розроблений чіткий графік і прокомунікований, як з українською, так і з європейської стороною якраз для того, щоб довести: ми партнери, як варті довіри», – зазначила вона.

Ще кілька ключових тез від експерта, озвучених під час ефіру:

Першу реакцію від ЄК, як Україна рухається у виконанні семи пунктів оприлюднять восени

Європейська комісія оперує конкретикою і там дуже чітко сказано, що перший звіт за результатами нагляду, як Україна рухається у виконанні цих семи пунктів буде оприлюднений восени. Відповідно, тоді ми отримаємо першу реакцію ЄК, яка буде надана, в тому числі, і Європейській раді. Але хочу зазначити, що це дійсно в інтересах України постійно демонструвати позитивну динаміку і більше того, не тільки демонструвати прогрес по цим семи пунктам, а і не забувати, що в нас є двостороння угода між Україною і ЄС. Це дуже амбітний документ, який передбачає поступову гармонізацію законодавства до європейських норм і цей документ нині чинний, поки ми не перейшли до наступного етапу. Зараз Євросоюз зі своєї сторони почав політичну оцінку діям України і оцінку того, як власне Україна, як майбутній можливий член ЄС, вплине на економіку  спільноти.

Про кроки по відновленню

Конференція з відновлення України, що пройшла у Лугано, була стартовим моментом діалогу про відновлення. Цей діалог дійсно зараз продовжиться і я сподіваюся дуже конкретними кроками, як зі сторони ЄС, так і зі сторони України. Від Євросоюзу хотілось би більше розуміння: як вони бачать операційну структуру для своєї величезної RebuildUkraine, тобто як на операційному рівні вони будуть допомагати Україні з відновленням. Більш того, як ЄС, який вже продемонстрував певне лідерство, буде кооперуватися в даних питаннях з іншими донорами, як Канада, США та ін. Тут важлива така координація.

Зі сторони України, був представлений план. В ньому дійсно хотілось би бачити набагато більше конкретики, у тому числі, як будуть розподілятися кошти. Про це Євросоюз говорить чітко і прямо. Вони очікують, що Україною  буде запропонована дуже ефективна, транспонентна модель розподілу коштів, і це буде вирішальним для діалогу про конкретні суми, які будуть надходити на відновлення. До того ж, від української сторони хотілось би отримати більшу пріоритезацію на рівні бачення: яку економіку,  яку модель країни ми будуємо. Звісно, вона має бути основана на кращих європейських практиках і з урахуванням нашої європейської етнізації і інтеграції. Але від нашої сторони хочеться більше конкретики, більше амбітних проектів і більше структурованості.

Я вважаю, що саме зараз ми маємо найкращий час дійсно посилити всю нашу систему держуправління, оскільки цими коштами будуть оперувати конкретні органи державної влади, конкретні люди, відповідно має бути посилений і євроінтеграційний блок уряду, і економічний. Більш того, між ними має бути чітка координація на рівні економічних, регіональних, євроінтеграційних і безпекових пріоритетів. Про це дуже багато говориться в ЄС, що ми маємо дуже чітко пропонувати таку модель, яка гарантувала б безпеку, як з точки зору військової, для відновленої інфраструктури, так і з точки зору безпеки для потенційних інвесторів, які будуть вкладати кошти в України.

Як тримати увагу світу до війни в Україні?

В нас є дуже гарний кейс, коли ми працювали над кандидатством України. З української сторони було консолідоване все суспільство: медіа, бізнес-спільнота, експерти, громадянське суспільство, органи держвлади. Всі працювали на одну стратегічну мету – отримання Україною статусу кандидата. І зараз потрібно цю динаміку зберігати. Маємо працювати, як з конкретними країнами-членами ЄС, так і з європейськими інституціями. А ще треба посилити діалог з європейськими аналітичними центрами, бо це ті структури, що формують думку європолітиків. Більш того, хотілось би, щоб ми інтенсифікували діалог на рівні «бізнес для бізнесу», і на рівні донесення наших ключових позицій до простих громадян в євроспільноті. Відповідно до останніх даних Євробарометру рівень підтримки членства України є досить високим. Нам цю динаміку треба постійно зберігати і фокусувати увагу на тому, що Україна – країна з великою доданою вартістю для ЄС.

Як посилювати двосторонній діалог?

Нам дуже хотілось би бачити більше якісних, хороших адвокатів України. Це можуть бути і ключові політики, і політики, які мають симпатії до України, і які можливо зараз вже не представлені у євроструктурах, але це наші добрі  друзі. З ними треба працювати конкретикою. Мені б хотілося, щоб ми активніше вели діалог з Венеційською комісією. Коли ми повертаємося до антикорупційної політики, весь наш прогрес має бути якісно прокомунікований європейській стороні і, відповідно, ми зацікавлені, щоб на рівні структур у нас діалог відбувався якісніше. Тобто Україна, з одного боку, мала що комунікувати: і тут  багато чого залежить від того прогресу який ми будемо демонструвати по ключовим реформам, і, з іншого боку, щоб Україна комунікувала якісно. Ми повинні ставати вже частиною діалогу про нові політики, які зараз розробляються в ЄС та говорити з євроспільнотою однією мовою. Це абсолютно реально робити, і це треба робити вже зараз.

No comments

Наша місія – зробити Україну лідером сучасного світу, розкривши її унікальний потенціал трендсеттера через адвокацію національних інтересів.