Злочини потрібно фіксувати, щоб отримати компенсації від держави-агресора- експерти

191 Views

44%природозахисного фонду України знищено бойовими діями або знаходяться під окупацією.

На цьому наголосила очільниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко під час онлайн-дискусії «Відбудуємо Україну! Подбаємо про довкілля».

«9-ий рік триває російська агресія і сьогодні вже 44% природозахисного фонду України знищено бойовими діями або знаходяться під окупацією. Також за останні 100 днів вторгнення 40 тисяч гектарів лісів було знищено, –  підкреслила вона. –  Вже відомі факти близько 230 екозлочинів. Це завдяки зусиллям громадськості, яка фіксує завдані збитки та шкоду. Усі злочини потрібно фіксувати аби у майбутньому отримати компенсації від держави-агресора».

Під час дискусії Ольга Мелень-Забрамна, МБО «Екологія –  Право – Людина», презентувала аналітичний документ «зеленої» відбудови України. Експертка говорила про європейські дороговкази для шляху відбудови та горизонтальні реформи, що треба запустити для збалансованого управління природними ресурсами під час відновлення економіки та інфраструктури України.

«Наше завдання – посприяти державі у збереженні природних ресурсів та допомогти їх відновити після таких масштабних руйнувань через збройну агресію та притягнути до відповідальності країну-агресора. Вже зрозуміло, що після трьох місяців війни перемога вже не за горами, ми віримо у ЗСУ. Мусимо відбудувати нашу державу ще кращою, ніж вона була. Ми підготували аналітичний документ, який базували на досвіді ЄС та тих країн, які потерпали від воєнної агресії, серед яких балканські країни, і Сирія. У ньому ми пропонуємо не лише основні принципи відновлення, а і наголошуємо на необхідних реформах, які слід провести».

Вона підкреслила: Україну чекає не лише курс на відновлення, а і курс на посилення європейської інтеграції.

«Тому потрібно забезпечити відповідність нашого законодавства європейському. Важливо аби відбудова йшла у ногу з тими принципами, цілями, які ставить ЄС».

Нині фахівці працюють над різними методиками і механізмами, які можна використати, щоб отримати репарації від росії за ту масштабну шкоду, яка завдана навколишньому середовищу.

Анатолій Павелко (ЕПЛ) представив частину аналітичного документа, присвяченого основам раціонального використання земель та збереження ґрунтів задля здорового та безпечного майбутнього України. Він говорив про бачення використання деградованих, замінованих земель та перспективи збереження довкілля через диференційований підхід до повоєнного землекористування.

«Війна тяжко відбилася на наших землях, але і стан у якому вони були до неї теж не можна назвати задовільним. Якщо не дбати про збереження земель сьогодні, завтра ми можемо мати наслідки, як Наур. Ця острівна країна в якій внаслідок видобутку корисних копалин зник фактично весь ґрунтовий покрив. І коли корисні копалини закінчилися держава із найбагатшої в регіоні стала чи не найбіднішою. Хочемо, щоб наша земельна політика йшла в руслі європейської, що стосується використання та збереження земель і була спрямована на майбутнє», – наголосив він.

Богдан Кученко (ЕПЛ) розповів про наслідки воєнних дій для лісових ресурсів та перспективи збереження та відновлення лісів у повоєнній відбудові.

«Якщо говорити про вплив війни, то тут варто розуміти, що він залежить характеру бойових дій. На мою думку лісові екосистеми чи не найбільше страждають від бойових дій, бо внаслідок використання артилерії та авіації значні площі страждають від лісових пожеж. Окрім того, йде величезний шумовий вплив. Страждає ліс і від використання його для оборонних споруд. До того ж після обстрілів залишається багато воронок в лісах, де накопичуються токсини важкі метали, які далі  мігрують у ґрунтові води, ґрунт і т.д».

За його словами зараз є чимало ініціатив щодо спрощення процедур вирубки лісу під час відновлення країни.

«Реформування лісового господарства має включати перехід до вибіркових і поступових рубок, максимально там, де це дозволяють типи рослин. А планування відновлення лісів має відбуватися за участі науковців і передбачити гнучкі підходи, щоб все відбувалося максимально наближено до природних екосистем», – сказав він.

Олексій Василюк, ГО Українська природоохоронна група, UNCG,  розповів про основні виклики для збереження біорізноманіття під час відновлення України.

«Дуже важливо вивести частину земель з обробітку. Ми маємо бути чесними і казати правду світу, що засіємо забруднені землі. Франція, Аргентина, Німеччина, майже всі країни колишньої Югославії вивели колосальні площі з обробітку і навіть сьогодні вони не обробляються, бо досі забруднені. Було б дуже добре, щоб хтось із держслужбовців сказав правду про те, що ми не маємо обіцяти світу відновити усі ці поля. Ніколи Україна ще не була такою ушкодженою, як зараз.»

А Павло Ткаченко, ГО «SaveDniprо» представив дослідження про наслідки для довкілля від промислового забруднення, спричиненого війною та розповів про перспективи відбудови промисловості у руслі зеленої економіки.

«Для зеленого відновлення нашої промисловості потрібно виконати кілька кроків:

  • Відкрити доступ до екологічних даних, щоб можна було прогнозувати та робити розрахунки. Сьогодні ситуація з даними складна – закрито 22 реєстри та джерела даних. Тільки 11 доступні.
  • Проведення реформи промислового забруднення: прийняття законопроекту 60042, який включає впровадження інтегрованого дозволу, імплементацію Європейських НДТМ. Обов’язковий онлайн моніторинг, на найбільших промислових джерелах, викидів.
  • Реформа екологічного контролю. Без цього неможливо провести реформу промислового забруднення, як і решту екореформ. Тому якщо ми зараз відбудуємо промисловість, а вона не буде відповідати сучасним європейським технологіям та європейському законодавству, то іншого разу  для їх проведення не буде», – підкреслив він.

Соломія Баран (ЕПЛ) розповіла про перспективи притягнення до кримінальної відповідальності за масове знищення окупантами довкілля України сьогодні та законодавчі основи запобігання вчинення злочинів проти природи, що мають серйозні та масштабні наслідки для довкілля.

Варто зазначити, що експерти переконані: українська діаспора може посприяти у тому, щоб про екологічну складову війни почали зарубіжні ЗМІ, аби привернути увагу до цього питання всієї світової спільноти.

No comments

Наша місія – зробити Україну лідером сучасного світу, розкривши її унікальний потенціал трендсеттера через адвокацію національних інтересів.