Російський військовий на захопленій українській ЧАЕС

Окупанти завдають критичної шкоди українському довкіллю  – Дмитро Скрильніков

306 Views

Чому важливо фіксувати всі факти екозлочинів на міжнародному рівні та як Україні отримати компенсацію

Україна у вогні. Вже понад два місяці наші землі щодня здригаються від обстрілів. Російські окупанти не лише вбивають мирних людей, руйнують економіку, а й завдають критичної шкоди українському довкіллю. За попередніми оцінками на поновлення екології до воєнного стану потрібні будуть десятки років.

«Згідно з Додатковим Протоколом до Женевських конвенцій, «заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу»», — каже голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.

Так, за даними моніторингу, який проводить Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, уже зафіксовано ряд екозлочинів серед яких:

  • пошкодження ядерних об’єктів і потенційна загроза радіаційної та ядерної небезпеки;
  • знищення та пошкодження інфраструктурних і промислових об’єктів, які призвели до значних забруднень;
  • поява так званого military waste через активні бойові дії, хімічне забруднення;
  • знищення заповідників та інших спеціально охоронюваних територій;
  • мінування земель та водних шляхів;
  • забруднення вод Чорного та Азовського морів.

Як змусити агресора заплатити за всю шкоду, заподіяну довкіллю?

Надзвичайно важливо правильно та детально зафіксувати кожен факт шкоди.

«Треба ретельно збирати інформацію та юридично правильно фіксувати шкоду спричинену довкіллю, – каже експерт Дмитро Скрильніков. – Це потрібно для подальшого використання цих доказів та отримання відповідної компенсації від росії. Так, процедури займуть чимало часу, проте, чим більше фактів про завдання шкоди довкіллю ми зможемо довести – тим більшою може бути сума компенсацій».

За його словами, інформацію про шкоду спричинену довкіллю внаслідок дій агресора екологи та активісти збирають вже дев’ятий рік:

«Факти цих злочинів фіксуються ще з 2014 року. Проте про повну картину говорити неможливо, бо частина територій Донецької та Луганської областей непідконтрольні Україні. Тому зібрати всі факти на сьогодні складно».

За його словами, ще тоді масштаби шкоди, завдані довкіллю були шокуючі, але  те, що відбувається зараз — це просто катастрофа.

«Треба розуміти, що в Україні не військовий конфлікт за канал чи протоку.  Нашому довкіллю завдано шкоди у всіх сферах, бо ми маємо повномасштабне вторгнення. Саме тому детальна фіксація кожного злочину важлива. Щодо самої фіксації. Тут є різні підходи. Зараз маємо злочини пов’язані з війною і нині йде збір інформації щодо фактів завданої шкоди на різних рівнях, зокрема і по довкіллю. Відповідні факти потрібно класифікувати і доводити. Далі, можливо, об’єднувати і узагальнювати. Так, зробити це на окупованих територіях неможливо, але є речі які вже можна документувати», – підкреслює Дмитро Скрильніков.

Є ще одне ключове задання на сьогодні — потрібно зібрати максимальну базову інформацію про стан довкілля до війни.

«Адже масштаби шкоди треба буде ще довести. Під час розгляду таких справ у питаннях компенсації, в тому числі, говорять про ресурси необхідні для відновлення екосистем до попереднього стану. І чим більше в нас буде зібрано і збережено цієї інформації, фактів та доказів, тим вищі шанси отримати компенсацію за все. А якщо немає зрізу, то немає що рахувати. Наразі треба докласти чималих зусиль, щоб вся інформація була у нас зібрана і збережена. Маємо убезпечити її від хакерських атак, які саме у воєнний період часто використовуються для знищення інформації», – каже він.

Україні завдано катастрофічних збитків: знищені екосистеми та заповідні території, є прицільні попадання у нафтобази та аміакопроводи, зафіксовані факти використання фосфорних бомб і т.д.

«Одні факти злочинів буде довести простіше, ніж інші. Так, шкоду від прицільних ударів по нафтобазах, заводах визначити та довести легше. Тут чітко зрозуміло: ракети були націлені саме по цих об’єктах. Є чимало відеоматеріалів пожеж. Тут можна точно обрахувати кількість пального на момент влучення ракети, а отже і завдану шкоду довкіллю. Окрім того, є акти гасіння пожеж: скільки горіло часу, скільки витекло пального в землю, виміри забрудненості повітря і т.д. До речі, таких об’єктів на території України вже зруйновано близько 30. І руйнація кожного з них — екологічна катастрофа. – каже Дмитро Скрильніков. – Інше питання – фосфорні боєприпаси, які вони застосовують переважно в зоні бойових дій. Тут складніше фіксувати – немає фізичного доступу. І це ще не все: 44% площ природно-заповідного фонду перебувають в зоні бойових дій або тимчасової окупації. А це і заповідники, і національні природні парки, і інші об’єкти природно-заповідного фонду. Артилерійські обстріли та авіаудари спричиняють знищення біорізноманіття, ґрунтового покриву, масові пожежі, а це значить – руйнування цілих екосистем. Та все одно ці факти треба збирати та фіксувати.»

Хто розглядатиме справу: Компенсаційна комісія чи Міжнародний суд?

Як пояснює Дмитро Скрильніков, єрядміжнародних інстанцій, які вже розглядали справи з виплати компенсацій за шкоду, завдану природі внаслідок воєнних конфліктів. І хоч таких справ у світовій практиці не так багато, та прецеденти є.

Наприклад, Компенсаційна комісія ООН. Вона була створена в 1991 році як допоміжний орган Ради безпеки ООН. В її юрисдикцію входили всі дії, пов’язані з розглядом претензій і виплачуванням компенсацій за втрати та збитки, понесені в результаті незаконного військового вторгнення та окупації  Іраком Кувейту.

«Це один із прикладів, достатньо свіжих. На початку лютого цього року були виплачені останні компенсації по цій справі. Нагадаю, Ірак бомбив нафтові свердловини та сховища Кувейту, тощо. Спеціальна компенсаційна комісія, яка була створена при Радбезі ООН, розглядала цю справу. Серед вимог щодо компенсації левову частку займали саме екологічні. Цей механізм досить ефективний: була пророблена певна система розгляду, нарахування та виплати компенсацій. Спеціальна комісія та експерти приїжджали на місце і збирали докази. Тоді, через військові дії була завдана величезна шкода пустелі та її екосистемі, забруднені повітря, землі й водні ресурси. Ввесь процес виплати тривав понад 30 років і закінчився лише цього року, –  каже експерт. – Проте щодо створення такої ж комісії по Україні можуть виникнути проблеми: членом Радбез ООН є росія, яка користуючись правом вето, може перешкоджати у її створенні».

 Іншим прецедентом може слугувати справа Коста-Рика – Нікарагуа у Міжнародному суді ООН, рішення за якою було прийняте у 2018 році.

«Мова йшла про компенсацію екологічної шкоди внаслідок будівництва двох каналів та руйнування водно-болотних угідь на окупованій території.  Так, вона стосується значно меншої території та не співмірна за обсягами руйнувань і шкоди з Україною, бо воєн з такими величезними збитками, як зараз в Україні, не було з часів Другої світової. Проте мова йде про сам підхід. Суд підтвердив необхідність оцінювати і компенсувати екологічну шкоду та застосував певний підхід до встановлення того, що підлягає відшкодуванню і розміру такої компенсації. Хоча ряд експертів та науковців вважає підхід суду вузьким і консервативним. Однак навіть в цьому випадку суд визначив компенсацію необхідну для відновлення природи та за втрачені екосистемні послуги».

Окрім спеціальної Компенсаційної комісії та Міжнародного суду фахівці розглядають ще і створення спеціального трибуналу.

«Теоретично це цілком можливо, щоб Генеральна асамблея ООН створила спеціальний орган не при Радбезі, а при самій Асамблеї. Тоді вже там повинна запрацювати компенсаційна комісія, фахівці якої будуть все документувати і застосувати методики обрахунку компенсацій».

Скрильніков каже: «Змусити росію відповісти за злочини можна через Міжнародний кримінальний суд. І, до речі, Міжнародний кримінальний суд вже розслідує справу по Україні.»

Експерт наголосив: «Відновлення довкілля вимагатиме тривалого часу та значних ресурсів. росію безумовно, серед іншого, слід притягнути до відповідальності за злочини проти довкілля. А для цього найперше, що треба зробити – зібрати детальну доказову базу злочинів, вчинених окупантами, щоб під час розгляду справ у міжнародних інстанціях притягнути до відповідальності та стягнути все з агресора».

No comments

Наша місія – зробити Україну лідером сучасного світу, розкривши її унікальний потенціал трендсеттера через адвокацію національних інтересів.