Серед фейків: як не стати жертвою чергової дезінформації

369 Views

Щоб не попастися на черговий фейк, треба вміти вчасно вимикати емоції та вмикати критичне мислення.

«Пропаганда і дезінформація постійно супроводжують військові конфлікти», — каже експерт з питань дезінформації, стратегічних комунікацій і міжнародних відносин Максим Кияк.

Він наголошує: найбільш дієвий рецепт протидії дезінформації було сформульовано ще в часи античності на стіні Дельфійського храму. І звучить він як «Пізнай самого себе».

«У сучасну добу ці слова особливо актуальні. Бо чим краще знаєш своє “Я”, тим менше шансів у ворога на те, щоби заповнити токсичною брехнею прогалини самоідентичності. Відтак успішність боротьби з пропагандою значною мірою залежить від самих людей. Від того, чи вони гостритимуть власний розум, позбуватимуться інтелектуальної ліні, переставатимуть бути заручниками власних емоцій, культивуватимуть віру в правду», — підкреслює він.

За його словами, сьогодні складно зорієнтуватися в інформації, яку отримуємо, та вкрай важливо прискіпливо ставитися до вибору джерел інформації, користуватися даними одразу з кількох різних медіа.

«Іншими словами: не довіряти всьому, вчитися іноді вимикати емоції під час споживання інформації, розвивати у собі критичне мислення. Дуже важливо не страждати на інтелектуальні лінощі, аналізувати прочитане, а не задовольнятися вже готовим “розжованим” продуктом, — каже Кияк. — Варто приділяти більше уваги медіа-освіті. Так, це довготривалий і нудний процес, але кращого захисту на сьогодні не існує. Окрім того, потрібно не нав’язувати людям те, якими медіа користуватися, а намагатися заохочувати їх використовувати власний розум. Не використовувати просте пояснення для речей або подій, як це роблять, до речі, популісти. До того ж необхідно також вміти розрізняти стратегії від периферійних речей».

Як захистити себе від дезінформації. П’ять порад від Максима Кияка

  • Вимкніть емоції. Час на нашому боці, адже дезінформація часто орієнтується саме на емоції, і тому вона є найбільш ефективною у її початкових фазах. Звертайте увагу на емоції, які у вас викликає матеріал. Якщо ви читаєте новину і відчуваєте роздратування, злість  чи навпаки радість, спробуйте переключити увагу і заспокоїтися, і потім спокійно прочитати ще раз.
  • Перевіряйте факти. Читайте новини з кількох джерел, користуйтеся першоджерелами та офіційними даними.
  • Розділяйте факти і коментарі. Факт завжди можна перевірити, а коментар, це, зазвичай, чиясь суб’єктивна думка. Тому новина повинна складатися із фактів, а блоги та колонки — це думки конкретних осіб.
  • Не реагуйте на кожен фейк. Адже здебільшого вони мають на меті відвернути нашу увагу від чогось більш суттєвого. Їх щодня з’являться чи не сотня. Тому я дещо скептично налаштований щодо різноманітних ініціатив, які займаються спростуванням фейкових новин. Така діяльність часто забирає енергію й увагу. Ба більше, аудиторії тих, хто виробляє фейки, та тих, хто їх спростовує, здебільшого є різними та майже не перетинаються.
  • Гумор. Це дуже дієвий спосіб. Згідно з дослідженням центру стратегічних комунікацій НАТО, він здатен у буквальному сенсі ліквідувати чи не кожну дезінформацію. Чому гумор ефективний? З одного боку він ґрунтується на фактах, з іншого продукує зовсім іншу реальність – і ти вже не знаєш, правда це чи ні. Коли ми слухаємо жарти, у нас вимикається критичне мислення, і це найкращий шанс просувати меседжі, в тому числі й політичні. Це такий собі smart fake. Гумор зазвичай є вірусним, зручним й економним. Дуже часто він спирається на соціальні стереотипи – як це робиться, зокрема, про українців з боку росіян. Завдяки гумору в Росії висміюють «слабких і недолугих лідерів Заходу» і возвеличують «сильного» Путіна. Водночас, на моє особисте переконання, гумор є найбільш ефективним саме як елемент контрпропаганди. Це чудовий захисний механізм, коли можна висміяти та довести будь-що, будь-який фейк до абсурду. Він використовується як захисний механізм проти паніки та страху чи для того, щоби перебільшити власні сили та применшити потужності ворога. У 2014–2015 роках в Україні гумор майже не використовували: люди були у певній прострації. Але згодом він дуже добре виокремився як механізм захисту. Якраз 2015–2016 роки – це бум появи різних комедійних шоу. Варто пам’ятати, що навіть при захисті гумор потрібно використовувати збалансовано. Якщо ним користуватися постійно, це може призвести до симпліфікації, тобто до надмірного спрощення тих чи інших подій. Найбільше питання, як на мене, полягає у тому, як навчитися використовувати гумор для того, щоби атакувати недружній, зокрема російський, інформаційний простір.

No comments

Наша місія – зробити Україну лідером сучасного світу, розкривши її унікальний потенціал трендсеттера через адвокацію національних інтересів.