Російське вторгнення призведе до світової продовольчої кризи

359 Views

Україна – світовий лідер з експорту зернових, соняшникової олії, курятини та інших продуктів харчування. Якщо російське вторгнення не зупинити, то припинення експорту може спричинити глобальну продовольчу кризу.

На цьому наголошує економіст, міжнародний експерт з аграрних питань Андрій Ярмак.

Експорт українських зернових зупинено

«Пшениця є ключовим товаром продовольчої безпеки на Землі. Зараз експорту з України немає, експорт з Росії майже припинився через проблеми зі SWIFT та логістичні ризики. Пшениця і кукурудза становлять 27% усіх калорій, або, іншими словами, 27% усієї їжі в світі! Україна та Росія загалом експортували понад 25% пшениці у світі, – коментує він. – Тому деякі країни вже бояться голодних бунтів».

У росії, за словами експерта, у цьому році врожай пшениці знизиться, бо є великі проблеми з фінансуванням польових робіт. До того ж уже зараз дуже мало зерна відвантажується з цієї країни, бо з агресором ніхто не хоче працювати: ні логістичні й транспортні компанії, ні трейдери, ні переробники.

Про соняшникову олію можна забути

Окрім того, Україна та рф постачають на світовий ринок понад 65% соняшникової олії, а зараз експорт фактично зупинено. Цей вид олії є надзвичайно важливим для харчової промисловості і теж важливим джерелом калорій. За словами експерта, про соняшникову олію зараз можна фактично забути.

Бракуватиме кукурудзи, цукрової тростини та ріпаку

Високі ціни на нафту та бензин штовхають переробників кукурудзи в США та інших країнах більшу частину врожаю пускати на виробництво біоетанолу. Це ще сильніше зменшує пропозицію кукурудзи для харчових та кормових потреб і ще більше погіршує глобальну ситуацію з продбезпекою.

«Цей же фактор змушує переробників цукрової тростини в Бразилії пускати значні обсяги не на виробництво цукру, а на виробництво біоетанолу, що скорочує пропозицію цукру на глобальному ринку, – каже Ярмак. – Цей фактор змушує виробників збільшити також використання ріпаку для виробництва біодизелю. А це веде до зменшення пропозиції ріпакової олії».

Дефіцит м’яса і молока

Україна є великим постачальником сировини для кормів, особливо до Азії та Близького Сходу.

«І йдеться не лише про кукурудзу і ячмінь, але і про сою, і про шроти олійних культур. Без протеїнових кормів відбудеться різке зниження продуктивності тварин, а це призведе до зменшення пропозиції і молока, і м’яса, – підкреслює він. – Крім того, з України уже зараз немає експорту курятини, найдоступнішого виду м’яса. Наша країна – значний експортер цього виду продукції, тому відсутність поставок буде відчутна».

Через зниження використання добрив упаде урожайність

Природний газ складає понад 80% собівартості найважливішого виду добрив – азотних.

«Дорогі добрива означають, що всі країни світу, особливо бідні, будуть використовувати їх менше або зовсім не використовувати. Відтак різко знизяться врожайність сільгоспкультур у світі (а це і корми для тварин, і власне продукти для людей). І як наслідок – різке скорочення пропозиції продуктів харчування. Адже кількість землі для вирощування збільшити неможливо. Більше того, площі щорічно скорочуються».

Перебої в експорті неминучі

За прогнозами Андрія Ярмака, навіть якщо війна закінчиться сьогодні, Україна не зможе швидко відновити втрачені позиції.

«Потрібно ще два роки, щоб вийти на той же рівень виробництва та експорту. Наразі Україні вже не вистачає посівної кампанії на півдні, де російська армія нищить поля танками і вбиває мирних жителів. Крім того, зараз дуже важливо вносити добрива, але цього також не відбувається. І це значно погіршить глобальну продовольчу безпеку».

Крім того, що Україна не буде експортувати, вона ще й буде імпортувати продукти харчування і вже зараз потребує значних обсягів. Це руйнує всю систему логістики в Європі, яку потрібно буде розвертати в зворотній бік.

Бойові дії вже зупинили в Україні міжнародну торгівлю зерном і продовольством та щодня знищують майбутній врожай.

«А це означає, що харчів буде значно менше всюди, що призведе до надзвичайно різкого зростання цін у світі на всі продукти харчування і лишить, за моїми дуже приблизними оцінками, понад 700 мільйонів людей додатково поза доступом до мінімальної щоденної кількості калорій. Що таке голод можуть пізнати і навіть мешканці розвинених країн. Це мінімум десятки мільйонів смертей протягом найближчих років, шалене погіршення рівня здоров’я і розвитку населення, особливо в країнах з низьким рівнем доходів. А як наслідок, погіршення науково-технічного розвитку людства», – каже Ярмак.  

No comments

Наша місія – зробити Україну лідером сучасного світу, розкривши її унікальний потенціал трендсеттера через адвокацію національних інтересів.